Опис дослідницької стратегії

Відділ складається з 3-х науково-дослідницьких груп  – філософії культури (4 науковця) – керівник проф.., д.ф.н. Є.К. Бистрицький;  етики (5 науковців) – керівник д.ф.н., доцент А.О. Баумейстер; естетики – керівник д.філ.н. О.В. Білий (4 науковця).

Основні напрями діяльності: науково-дослідницька – написання і публікація статей та моногорафій, участь у національних та міжнародних конференціях;  викладацька – читання курсів та спецкурсів в центральних вищих навчальних закладах України; експертна діяльність – підготовка методично-рекомендаційних матеріалів для органів влади – комітетів Верховної Ради, участь у громадських радах при Президенті України та відповідних міністерствах (культури, освіти); публіцистична – публікація статей у загальнонаціональних ЗМІ, виступи у ТБ та радіо програмах з актуальних питань розвитку культури, культури і політики.

Основні галузі досліджень: (а) філософія та методологія досліджень культури, філософія національної культури, глобальна і національна ідентичності, взаємозв’язок політики і культури, культура і комунікація, політична культури, культура і громадянське суспільство, толерантність і насилля у сучасній культурі, культура і право; (б) етика і національна ідентичність, етика у формуванні громадянського суспільства, індивідуальна і колективна мораль, етичне самовизначення особистості, етика і суспільне благо; (в) національне відродження, формування держави-нації, революція і соціальна структура, конфлікт культур, громадянські протести і державотворення.

Відділ орієнтується на сучасні західно-європейські філософські розробки та дослідження у зазначених вище галузях досліджень.

В рамках цільової програми Відділення історії філософії та права НАН України “Політико-правові соціокультурні та цивілізаційні основи модернізації держави і суспільства в Україні” за період останніх 5-ти років сектор виконував наступні планові теми, об’єднані спільним філософсько-методологічним підходом до культури як фундаментального чинника соціально-політичних процесів (онтологічний підхід у дослідженні феномену культури):

 

Науково-дослідницька група з філософії культури – керівник проф., д.ф.н. Є.Бистрицький.

 

  1. “Глобалізація і культурна ідентичність: український вимір” (I кв. 2011 р.-IV кв. 2013 р.) Розуміючи певну нестачу в сьогоднішній філософії концептуальних засобів, необхідних для аналізу впливу національно-культурних засад на політичне життя, дослідження запропонувало онтологічний підхід до розуміння феномену ідентичності. Аналітичні екскурси в історичну генезу усталених європейських уявлень про засади громадянської ідентичності та відповідних політичних ідеологій надають можливість порівняти теорію й наявний стан розвитку громадянського суспільства. Критика викривленої логіки розуміння публічного й приватного в національному дискурсі, а також начерк основних позицій у суперечці «панславістів» і «європейців» щодо української ідентичності, суперечці, що сьогодні використовується як пропаґандистський інструмент геополітичного насильства, прив’язує цей філософський аналіз складних тем до українського контексту.
  2. «Культурна політика: засадничі цінності і практики влади» – І кв. 2012 ­-ІV кв. 2014 р. Науково-дослідницька група з філософії культури. У дослідженні розкривається поняття культурної політики як похідного від цілого політичної культури, яка, у свою чергу розглядається у через її прояви у практиках влади якраз і поцілений на прояснення більш глибокої взаємодії культури і політики. Новизною дослідження є опертя на аналіз універсальних чеснот (свобода та універсальні права людини, гідність, справедливість, чесність, визнання, взаємоповага, толерантність тощо), певна констеляція яких визначає екзистенційні виміри культурної ідентичності. Самі чесноти мають тлумачитися як способи колективного (спів-)буття у тій чи тій культурі, своєрідні ексзистенціали буття спільноти у певному світі культури. Саме особливість розуміння та тлумачення чеснот у тій чи тій національній культурі у кінцевому рахунку визначає засади культурної політики суспільства. Дослідження доводиться до рівня практичних рекомендацій щодо побудови та реалізації культурної політики у гуманітарній сфері країни.
  3. «Насилля і культура в сучасних суспільствах» І кв. 2014-ІУ кв. 2016 р. Особливістю дослідження, що відрізняє його від соціологічних, психологічних, військово-політичних розвідок на тему сучасної глобалізації насилля у локальних конфліктах і тероризмі, є виявлення в останніх фундаментальної ролі зіткнення культурних чинників. Сучасне насильство має свій особливий зміст та формат, а вирішення сучасних конфліктів не можна звести до політико-силових та економічних дій, і не можливо без врахування особливостей впливу культури на виникнення насилля та її ролі у міжкультурних відносинах.

На основі завершених планових тем у 2013-2017 рр. видано 2 монографії та ряд наукових статей .

 

  1. «Культура і комунікація в глобалізованому світі» (I кв. 2017 – IV кв. 2019 рр.). Мета запланованого філософсько-методологічного дослідження – виявлення культурних підвалин і чинників комунікації як основи розвитку інтелектуального потенціалу суспільства і наукової спільноти зокрема. Процес глобалізації у його головних вимірах – фінансово-економічному, науково-технологічному, освітньому та світоглядному – має у своїй основі розвиток сучасних засобів, форм та змісту міжлюдської комунікації. Гіпотеза, з якої ми виходимо, полягає у тезі, що здатність суспільства до абсорбції цивілізаційних досягнень у глобальному процесі комунікації, так само продукування і експорт власних інтелектуальних досягнень разом з їхнім визнанням іншими, є обумовленою культурними передумовами, культурним потенціалом спільноти. Виявлення впливу світоглядних, етичних і екзистенційно-ціннісних (онтологічних) особливостей культури сприятиме кращому розумінню останніх та оптимізації управління процесами комунікації у суспільстві та науковому дискурсі. В цьому контексті автори планують здійснити аналіз впливу комунікативної культури на політичний дискурс. 

 

 

Науково-дослідницька група з етики – керівник проф., д.ф.н.  В. Малахов (до 2015 р.),  д.ф.н.,  доцент  А. Баумейстер (с) (з 2015 р.)

 

  1. «Сучасні практики людяності: етичний аналіз» – I кв. 2012 – IV кв. 2014 рр. Науково-дослідницька група з етики. Суть роботи полягає в дослідженні і осмислені морально-практичних способів утвердження людяності і людської ідентичності в нинішньому світі. Виконавці дослідження виходять з того, що збереження і нарощування людської присутності є передумовою будь-яких конструктивних підходів до актуальних проблем сьогодення, причому в зазначеній турботі про людину та її присутність етиці і моральній культурі суспільства належить принципова, незамінна роль. Опрацьовано концептуальні засади розуміння співвідношення людяності і гуманізму, окреслено проблематику альтернативних проектів людської ідентичності за умов сьогодення.
  2. «Етичні засади громадянського самовизначення особистості» ( I кв. 2015 р. – IV кв. 2017 р.) Дослідження є частиною реалізації наукової стратегії відділу філософії культури, етики та естетики, спрямованої на осмислення культурно-історичних засад функціонування і розвитку сучасного українського суспільства в контексті фундаментальних цивілізаційних змін, що ними позначено перше десятиліття XXI століття. Його новизною є дослідження морально-етичних чинників (колективних чеснот) у формуванні та ефективності громадянського етосу – політичного самовизначення особистості, чуття  соціальної справедливості та спрямування на спільне благо, життєвого і суспільного покликання, що є актуальним для сучасного саморозуміння суспільства, у тому числі українського.

На основі завершених планових тем у 2013-2017 рр. видано 2 монографії та ряд наукових статей 

Науково-дослідницька група з естетики керівник – д.філол.н., професор О.В. Білий.

  1. Глобалізація і культурна ідентичність: український вимір (Керівник – д. філол. н. Білий О. В., IV кв. 2010 р. – III кв. 2013 р.). У дослідження висвітлюється, що процеси глобалізації, спроби створення універсальної панідентичності провокують соцієтальну кризу і   створюють передумови для відродження ідеї держави-нації. Осмислено зв’язок світової економічної кризи з проблемою національної  ідентичності. Встановлено, що національна ідентичність  перманентно  змінює свій зміст за умов глобалізації.  Головний напрямок таких змін полягає у її «гібридизації». З’ясовано, що перманентні зміни ідентифікаційних стратегій спрямовані на вироблення ефективних моделей безпеки та  їхнього нормативно-правового забезпечення. У межах проведеного дослідження також проаналізовано феномен «глобального міста». Зокрема,  запропоновано концепцію пост-мегаполісу як соціокультурного майданчику для розгортання політик ідентичності.  Показано, що в процесі глобалізації провокується  соцієтальна криза і створюються передумови для відродження ідеї держави-нації. Результати дослідження можуть бути використані для вироблення зовнішньої політики України.
  2. Леґітимація в системі культури. Філософсько-антропологічний аналіз», науково-дослідницька група з естетики,  І кв. 2014-ІУ кв. 2016 р. Особливістю та новизною дослідження було визначення місце культури у системі базових форм суспільної легітимації: у процесі взаємодії суб’єкта урядування і різних соціальних утворень; у функціонуванні політичного,  артикульованого у дискурсивних (не реальних) символічних топосах (уявлюваних місцях) утопічних інституцій; розглянути зв’язок  концепту легітимації і різноманітних форм культурної ідентичності, у тому числі – етнонаціональної та національної.

На основі завершених планових тем у 2013-2017 рр. видано 1 монографію та ряд наукових статей. Як показують дослідження відділу, без виявлення і врахування визначального смислового та ціннісного впливу певної культури на соціальну систему та утворюючі її складові і інститути – національну спільноту, громадянське суспільство,  політичні угрупування, комунікацію, міжнаціональні стосунки, поведінку людей тощо – формування та існування останніх залишаються без адекватного розуміння. Дослідження відділу мали і мають спрямованість на надання рекомендацій щодо врахування місця і ролі культури (особливостей національних культур) у політичних практиках та побудові гуманітарної політики держави, у міжнародних відносинах, у засобах масової комунікації, а також як методологічні приписи для сфери освіти.

Були внесені зміни до такого основного напряму діяльності підрозділу як переорієнтація дослідницьких програм науково-дослідницької групи з традиційної тематики «естетика» на більш сучасні дослідження у галузі філософії мистецтва та, особливо, зроблено поворот до досліджень у галузі політика і культура. Останній поворот спричинений актуалізацією в останні роки (2013-2017 – Революція Гідності, агресія Росії тощо) питань взаємовідносин між культурою, у тому числі національною культурою, та політикою і геополітикою в умовах глобалізації.