Планування роботи підрозділу

Середньострокові основні сфери досліджень підрозділу на 2018-2022 рр.

На сьогодні виконуються наступні планові теми, які визначають відповідні сфери досліджень:

 

  1. «Культура і комунікація в глобалізованому світі» – сектор філософії культури,  I кв. 2017 – IV кв. 2019 рр. Гіпотеза, з якої ми виходимо, полягає у тезі, що здатність суспільства до абсорбції цивілізаційних досягнень у глобальному процесі комунікації, так само продукування і експорт власних інтелектуальних досягнень, є обумовленою культурним потенціалом національної спільноти. Виявлення впливу особливостей культури на комунікацію сприятиме кращому розумінню, плануванню та оптимізації управління процесів комунікації у суспільстві, у тому числі у середовищі академічних науковців. Водночас автори поцілені здійснювати аналіз впливу комунікативної культури на політику – політичний дискурс.
  2. «Суспільне благо і етичний досвід» – сектор етики, I кв. 2018 р. – IV кв. 2020 рр., У дослідженні звертатиметься увага на один із проектів практичної філософії, який можна назвати проектом реабілітації блага. Йдеться про спробу досліджувати питання практичної нормативності в онтологічному контексті. Представники цього проекту акцентують увагу на те, що значущість практичних принципів і норм можна обґрунтувати лише беручи до уваги питання про фундаментальні структури людського буття й буття як такого. Як наголошуватиметься у дослідженні, питання про практичну значущість не можна з’ясувати без прояснення питання про природу блага. Прояснення та детальний аналіз онтологічних підстав людських практик і практичної нормативності актуальні з огляду на ті практичні питання (етичні, політичні й правові), які постають сьогодні перед людськими спільнотами й потребують свого вирішення.
  3. «Національна держава і революція. Культурно-історична форма, конфлікт онтологій, легітимація» – сектор естетики,  IV кв. 2016 р. – III кв. 2019 рр. Основним завданням науково-дослідної розробки є намір розкрити сутність співвідношення між революційною дією і культурно-історичною формою. Автори виходять з того, що соціальна структура це найконсервативніша складова суспільного розвитку. Вона зазвичай позначається такими дефініціями і поняттями, як  узвичаєння доби,  влада, ментальність. Здатність творити  нові соціальні структури лежить  в основі усіх глибоких національних революцій. Дослідницьким проектом передбачено окреслити співвідношення права і революційної дії у процесі усталення національної держави як культурно-історичної форми. Визначити роль культурно-історичних форм та уявних інституцій у процесі радикальних змін та легітимації державної влади. Проаналізувати конфлікт онтологій як передумову соціального катаклізму та інституційної модернізації. Виявити чинники, що призводять до  появи тоталітаризму та авторитаризму, а також окреслити варіанти  переходу від тоталітаризму й авторитаризму до демократії, зокрема, здійснити критичний аналіз концепції «стадіальної» демократизації.

Паралельно та, особливо, після завершення зазначених планових тем відділ планує розробляти філософську тематику, пов’язану з питаннями буття спільноти (community), а саме: засади комюнотарного спів-буття людей у культурних та соціальних спільнотах, взаємини і конфлікти відмінних культурних спільнот, етику, етос спільного буття і питання персональної автентичності та екзистенційного вибору,  засади політики і політичного у суспільному житті людей, у тому числі вплив культури на формування ліберально- vs консервативно-орієнтованих ідеологій (світоглядів), конфлікти культур. Ми передбачаємо, що питання національно-культурної та політичної єдності, які лежать в основі нашого бачення середньострокового планування, будуть найбільш актуальними для України, українського с суспільства і політики. У цьому зв’язку ми продовжуватимемо розвивати онтологічний підхід до аналізу суспільно-культурних і політичних явищ. При цьому ми спираємось на посилення уваги сучасних популярних західноєвропейських (Франція, Італія, Німеччина, Англія) і певної когорти американських філософів  (Йєль, Гарвард) до досліджень з відзначених питань.

У зазначений період 2018-2022 рр. відділ також планує більш енергійно вийти у публічну сферу через:

  • проведення дотичних практичних досліджень у сфері гуманітарної політики з наданням урядовим інститутам відповідних практичних і методологічних рекомендацій з питань політичної міжнаціональної і міжетнічної інтеграції суспільства на засадах збереження та розвитку культурної самобутності;
  • організацію та проведення 3 національних та 2 міжнародних конференцій, присвячених  визначеним напрямкам досліджень, участь у міжнародних конференціях з промоцією результатів власних досліджень; налагодження прямих контактів з західними дослідниками, близькими за тематикою;
  • більший вихід досліджень відділу у публічну сферу країни, створення відкритого дискусійного простору (круглих столів) для експертного обговорення актуальних питань наступних років, зазначених вище;
  • тому числі участь співробітників відділу в обговоренні актуальних питань суспільного та міжнародного життя через загальнонаціональні ЗМІ, для різних громадських аудиторій;
  • просування зазначеної тематики та високого рівня філософської тематики і досліджень у навчальні програми вищої школи;
  • інтенсифікацію участі дослідників відділу у міжнародній мережі академічних публікацій – публікації досліджень у визнаних зарубіжних часописах;
  • один з наших планів – відновлення і розвиток філософсько-методологічних семінарів для представників академічної гуманітарної спільноти (for humanities), а також на базі відділу – для молодих філософів-дослідників.