Основні відомості про підрозділ

Відділ філософської антропології був створений в Інституті філософії НАН України 1969 року, який до листопада 1991 року носив назву – відділ діалектичного матеріалізму. Від початку цей відділ очолював акад. В.І. Шинкарук,  один із фундаторів Київської філософсько-антропологічної школи. Починаючи від 70-х років, часів звинувачень  філософсько-антропологічного напряму у ревізіонізмі та абстрактному гуманізмі і закінчуючи роками незалежності та сьогодення науковцям відділу вдалося реалізувати розгорнуту програму філософсько-антропологічних досліджень в Україні. В 80-і роки минулого століття  науковцями відділу здійснюється розробка масштабної загальнофілософської програми вивчення світогляду, світоглядного змісту матеріалістичної діалектики та категоріальних структур самосвідомості людини. Результати даної програми отримали в подальшому в нашій країні та за кордоном статус наукового напряму «Київська світоглядно-антрпологічна школа». В межах загальнообов’язкової  на той час філософії марксизму-ленінізму було проведена зміна парадигми філософування з абстрактної та спрощеної філософської думки до проблем людини (так званий антропологічний поворот в українській філософії).

Новим відліком у вивченні проблем людини став кінець 90-х – початок нового тисячостоліття. В цей час відділом здійснюється перегляд методологічних засад традиційних уявлень про людину: есенціалізму (пошук базово-родової сутності), редукціонізму (зведення розмаїття виявів людського до «першосутності» на шкоду іншим виявам). Обґрунтовуються переваги екзистенційного буття людини, що дозволяє враховувати особистісно-родову визначеність (вікові, статеві, валеологічні, характерологічні, етнічні виміри) людини. Розкривається взаємозв’язок окремих вимірів людського у контексті процесів глобалізації. Дані дослідження хоча і виконувалися вперше у вітчизняній літературі на той час, та у певному відношенні стали доведенням до логічного завершення інтенцій, наявних у філософсько-антропологічних дослідженнях 60-х – 90-х років XX ст.

Наступні роки довели певну успішність даної парадигми філософсько-антропо-логічного філософування та поступового розгортання більш розгалуженої сфери досліджень відділу.

Найважливіші колективні праці співробітників відділу (1995–2017), що представляють виконання планових тем: 

– Відчуження: минувщість та сьогодення. – К.: Наукова думка, 1995.

– Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми. – К.: Педагогічна думка, 2000.

– Колізії антропологічного розмислу. – К.: ПАРАПАН, 2002.

– Філософія. Світ людини (Курс лекцій). – К.:Либідь, 2003.

– Людина в есенційних та екзистенцій них вимірах. – К.: Наукова думка, 2004.

– Людина в есенційних та екзистенційних вимірах. – К.: Наукова думка, 2005.

– Людина у цивілізації ХХI сторіччя: проблема свободи. – К.: Наукова думка, 2007.

– Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного. – К.: Наукова думка, 2010;

– Специфіка та визначальні виміри сучасного філософсько-антропологічного знання. –  К.: Стилос, 2015.

У процесі підготовки до видання колективна монографія «Самореалізація як філософсько-антропологічна проблема».

Нині відділ виконує принципову для нього програмно-цільову планову тему «Проблема людини в українських реаліях: екзистенційний вимір» (І кв. 2017 – IV кв. 2019 рр.).

Загальна кількість співробітників підрозділу

Співробітники та аспіранти/докторанти

Кількість

Завідувач

1

Заступник(и) завідувача

-

Головні н.с.

-

Провідні н.с.

2

Старші н.с.

3

Н.с.

-

Молодші н.с.

2

Головні конструктори / інженери /технологи

-

Провідні конструктори / інженери /технологи

-

Всього наукових працівників (за винятком докторантів та аспірантів)

12

Сумісники всього

3

у % до загальної кількості співробітників

25%

Докторанти

-

Аспіранти

1

Техніки /допоміжний персонал

2

На громадських засадах (в т.ч. працівники, що перебувають у довгостроковому стажуванні за кордоном тощо)

-