Основні відомості про підрозділ

Відділ (сектор до 2010 р.) було створено 5 квітня 2005 року з метою дослідження філософських проблем етносу і нації. Відділ здійснював дослідження таких науково-дослідницьких планових тем: «Національні, соціально-політичні та культурні практики за умов глобалізації» (2003-2006рр.): дослідження теоретичних і практичних проблем  актуальних суспільних перетворень. Проаналізовані наявні методологічні проблеми вивчення соціокультурних та національних процесів за умов глобалізації. Шляхом порівняльного аналізу теоретично осмислені підходи щодо дослідження соціальної практики, пропоновані вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Розроблена загальна концепція дослідження соціальної практики за умов глобалізації, яка охоплює як теоретичні, так і практичні аспекти аналізу етнічної і національної проблематики.

В процесі виконання науково-дослідницької теми «Національна ідентичність пізньомодерної доби: соціальні стереотипи і стратегії ідентифікації» здійснений систематизований аналіз шляхів формування і відтворення національної ідентичності за умов кардинальних суспільно-політичних, соціокультурних та економічних трансформацій, властивих пізньомодерній добі, зокрема в соціальній та культурній сферах. Проаналізовані складні процеси становлення національної ідентичності, досліджені рамкові умови формування національної ідентичності та усталені підходи щодо її тлумачення; здійснено аналіз соціальних та історичних змін, що змушують до перегляду традиційних поглядів на процес ідентифікації та становлення національної ідентичності. Окрім цього значна увага приділена глобалізаційним впливам на процеси становлення національної ідентичності. В процесі дослідження були істотно переглянуті та удосконалені підходи щодо концептуалізації  пізнього модерну та дослідження соціокультурних змін, властивих даному історичному етапу. В рамках цільової програми «Проблеми і перспективи соціально-економічного та політико-правового розвитку України» розроблена тема: «Етнокультурні потреби громадян України в контексті суспільно-політичних трансформацій»: проаналізована сутність головних категорій, які застосовуються в національному законодавстві щодо регулювання етнічних процесів: «національні меншини», «корінні народи», «народ України», «українська нація» тощо; розроблені рекомендації щодо концептуальних змін в українському законодавстві, стосовні етнічних процесів; визначені принципові характеристики етнокультурних потреб громадян в структурі їхніх загальних соціокультурних потреб; досліджені актуальні зміни в методології дослідження етнічних та національних процесів; вивчені суспільно-політичні передумови політики «задоволення потреб» як специфічної стратегії поведінки соціальних суб’єктів; запропоновані напрямки реалізації політики етнічної вибудови  українського суспільства. В темі «Прогнози соціокультурного розвитку українського суспільства в контексті глобалізації»: розроблено методологію дослідження соціокультурних процесів, враховуючи поточну суспільно-політичну динаміку, викликану глобальними трансформаціями; визначені сценарії розвитку української культури за умов глобалізації.  

Планова науково-дослідницька тема «Етнічність в структурі соціокультурних відмінностей»: здійснення соціально-філософського аналізу етнічності та її впливу в різних історичних і соціокультурних контекстах, формування індивідуальних життєвих стратегій та дієве їх  втілення  в певних  етнокультурних контекстах; розгляд проблемного поля дискусій між прибічниками концепцій примордіалізму й конструктивізму та ділеми „поліетнічність–мультикультурність” у світлі глобалізаційних трансформацій соціокультурного простору сучасних суспільств, здійснення дослідження поточних змін у тлумаченні етнічності як підґрунтя соціально-політичних практик. В цей період розроблена тема «Ціннісно-нормативні  засади регулювання  міграційних процесів: українські перспективи і європейський досвід»: здійснено визначення ціннісно-нормативних засад регулювання міграційних процесів, тенденцій, змін у міжнародному і, зокрема, європейському законодавстві щодо цієї проблематики, окреслення перспектив, шляхів і механізмів розв’язання міграційних проблем в Україні, враховуючи європейський досвід розв’язання проблем;  В рамках цільової програми «Прогнози і моделі соціальної та соціокультурної трансформації українського суспільства у першій чверті ХХІ ст.» розроблена тема «Форми соціальної інтеграції за умов структурних перетворень в Україні»: проаналізовані зміни у формах соціальної інтеграції в Україні впродовж кількох останніх десятиліть, викликаних кардинальними соціально-економічними, політичними і культурними перетвореннями; визначені перспективи подальших змін та шляхи і механізми розв’язання наявних соціальних, політичних і культурних проблем.

В науково- дослідницькій темі «Етнічний вимір соціоструктурних перетворень» (2012-2015 рр) науковці відділу здійснили розробку теоретико-методологічного інструментарію дослідження кореляцій між етнічними і соціоструктурними процесами, що традиційно належать до предметних полів  цілої низки соціальних дисциплін (соціальна філософія, соціологія, етнологія, політологія), дослідження взаємозв’язку між формами соціальної диференціації та етносоціальними процесами, міжгенераційної трансмісії етнокультурних форм, що здійснюються в процесі соціалізації; аналізу впливу просторових і часових чинників соціоструктурних трансформацій доби глобалізації на етнічні процеси та впливу зовнішньополітичних чинників на процес загальнонаціональної консолідації та структурування національної свідомості. В рамках дослідження теми відділ отримав лист-подяку від голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Княжицького М.Л. за аналітичну записку «Етносоціальні трансформації в Україні та проблеми культурної політики» та лист-подяку від директора департаменту Міністерства культури України Юраша А.В.

Загальна кількість співробітників розділу

Співробітники та аспіранти/докторанти

Кількість

Завідувач

1

Заступник(и) завідувача

-

Головні н.с.

-

Провідні н.с.

1

Старші н.с.

4

Н.с.

1

Молодші н.с.

-

Головні конструктори / інженери /технологи

-

Провідні інженери

2

Всього наукових працівників (за винятком докторантів та аспірантів)

10

Сумісники всього

2

у % до загальної кількості співробітників

20%

Докторанти

-

Аспіранти

-

Техніки /допоміжний персонал

3

На громадських засадах (в т.ч. працівники, що перебувають у довгостроковому стажуванні за кордоном тощо)

-