Результати роботи підрозділу

Протягом 2013–2017 рр. працівники відділу філософських проблем етносу та нації активно займалися науково-консультативними послугами, працюючи з магістрантами, аспірантами, докторантами провідних українських наукових установ та університетів, зокрема, Центру гуманітарної освіти НАН України, Національного педагогічного університету імені  М. Драгоманова, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури тощо. Співробітники відділу брали активну участь у роботі спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, а саме: Кисельов М.М. є членом спеціалізованих вчених рад Д.26.161.01 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України та К. 26.103.02 в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, в 2013-2014 рр., Нельга О.В. був членом спеціалізованих вчених рад  Д 26.161.02 та   Д 26.161.03. Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Також передача знань у звітний період відбувалася у формі публічних лекцій, методологічних семінарів, Міжнародних та Всеукраїнських конференцій, читань.

 Протягом 2013-2017 років відділ надавав науково-консультаційні послуги органам державної влади України. Зокрема, відділ активно співпрацював з Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі, Міністерством культури України, Комітетом з питань культури і духовності Верховної ради України. Протягом звітного періоду у відділі було підготовлено 15 експертних висновків та аналітичних матеріалів. Також співробітники відділу брали участь у підготовці пропозицій і рекомендацій щодо розробки державних програм, стратегій і концепцій розвитку тощо. Співробітниками відділу були підготовлені 2 кандидати філософських наук (поза межами установи). Один співробітник відділу отримав вчене звання старший науковий співробітник.        

Співробітники відділу брали активну участь в організації семінарів «Відповідальне лідерство» (м.Партеніт, листопад 2013 р.), низки
заходів (семінари, круглі столи) міжнародної програми «Переосмислюючи демократію» за участю Посольства Франції та Інститута Кенана (2013-2017 рр.), міжнародного семінару «Ціннісні засади лідерства у 21 столітті» (м.Одеса, жовтень 2016 р.) тощо.

Загальна кількість конференцій та круглих столів, організованих співробітниками відділу філософських проблем етносу та нації – 9.  Загальна кількість конференцій та круглих столів, в яких участь співробітники відділу – 48.

Найвагоміші результати фундаментальних досліджень відділу філософських проблем етносу та націй:

2013 р.  Співробітники відділу протягом року займалися аналізом сучасних інтерпретацій етнічності та етнічних процесів в наявних теоретичних розробках вітчизняних і зарубіжних авторів як об’єктивістського, так і суб’єктивістського напрямку соціальних наук. Досліджувалися  корелятивні взаємозв’язки між етнічними і соціоструктурними процесами з метою уникнення однобічностей попередніх підходів дослідження етнічності. Також увага приділялася розробці та апробації теоретичного підґрунтя для удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання етнонаціональних процесів.

2014 р. Співробітниками відділу протягом року здійснювалися дослідження етнічності та її впливу в різних історичних і соціокультурних контекстах. При цьому в центр уваги потрапили процеси трансформації соціальних структур, тобто переходи від однієї конфігурації соціальних відносин до іншої. Та чи інша форма етнічного зв'язку може виявитися чинником, що спричиняє  соціоструктурні трансформації, і водночас – об'єктом впливу з боку соціальних структур. Це передбачало здійснення розгляду темпоральних характеристик зазначеного взаємозв'язку шляхом аналітичного розрізнення фаз процесу трансформації та стабілізації соціальних структур і визначення ролі етнічності в ньому. В цій перспективі соціоструктурна трансформація постає як циклічний процес, що складається з послідовних фаз: 1) соціальна структура впорядковує соціальну взаємодію та 2) соціальна взаємодія відтворює або підтверджує соціальну структуру (стабілізація) або трансформує її.

2015 р. У відділі здійснювалася розробка теоретико-методологічного інструментарію дослідження кореляцій між етнічними і соціоструктурними процесами, що традиційно належать до предметних полів  цілої низки соціальних дисциплін (соціальна філософія, соціологія, етнологія, політологія), дослідження взаємозв’язку між формами соціальної диференціації та етносоціальними процесами, міжгенераційної трансмісії етнокультурних форм, що здійснюються в процесі соціалізації; здійснив аналіз впливу просторових і часових чинників соціоструктурних трансформацій доби глобалізації на етнічні процеси та впливу зовнішньополітичних чинників на процес загальнонаціональної консолідації та структурування національної свідомості.

2016 р. За результатами виконаної планової теми опублікована монографія «Етнічний вимір соціоструктурних перетворень». Співробітники відділу працювали над розробкою основних робочих гіпотез та ідей, вивченням бібліографічних джерел, теоретичним опрацюванням основних напрямів дослідження, підготовкою плану-проспекту, розробкою концепції з нової теми наукового дослідження. Зокрема, досліджувалися поточні зміни в інтерпретації взаємодії культурних і соціальних чинників, а також те, як вони позначаются на методології дослідження етнічності. Зазначені зміни спонукали до оновлення методології дослідження етнічності завдяки більшій увазі до реконструкції уявлень (“тубільних теорій”) носіїв певних культур на противагу узвичаєній практиці редукування їх до наперед визначених структур соціального життя (матеріальне виробництво, соціальне відтворення, гегемонія панівних груп тощо).

2017 р. Протягом року співробітники відділу займалися написанням та обговоренням на засіданнях відділу та Вченої ради розділів за темами двох планових досліджень. За результатами однієї з тем була підготовлена колективна монографія «Феномен життя у сучасному філософському дискурсі». У змістовному плані співробітники займалися дослідженням проблем автономії культури,  процесів ідентифікації в умовах трансформації просторовості,  ролі освітянських практик у формуванні спільнот,  феноменом екофільності в структурі етносу,  порівняльним аналізом соціальних доктрин католицької та православної церков тощо.