Результати роботи підрозділу

У період з 2013 р. по 2017 р. працівники відділу історії філософії України активно надавали науково-консультативні послуги, працюючи з магістрантами, аспірантами, докторантами провідних українських наукових установ та університетів, зокрема Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», ДВНЗ «Українська медична стоматологічна академія», Національної академії післядипломної медичної освіти імені П.Л. Шупика, Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, а також слухачами Вищої школи філософії при Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ та членами «Малої академії наук України», у яких на основі розробок відділу були прочитані курси «Історія української філософії», «Історія української культури», «Філософська проблематика ранньої української модерності», «Філософія Г.С. Сковороди» та інші.

Відділ проводив:

регулярні теоретичні семінари, на яких за участі науковців з інших наукових установ та ВНЗ (в т.ч. закордонних) обговорювалися питання дослідження проблемного поля відділу; результати досліджень відділу України обговорювалися на спільних круглих столах з кафедрою української філософії та культури КНУ імені Тараса Шевченка;

щорічні Давньоруські історико-філософські читання пам'яті В.С. Горського, співзасновниками яких були Чернігівський державний університет імені Т.Г. Шевченка, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Інститут археографії і джерелознавства імені М.С. Грушевського НАНУ, Філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка;

щорічні Історико-філософські читання, у яких брали участь дослідники з усієї України, а також з Білорусі та Польщі.

Загалом за звітний період працівники відділу були організаторами  та співорганізаторами  20 конференцій, круглих столів, семінарів тощо. Науковці відділу протягом звітного періоду брали участь у 150 міжнародних, республіканських тощо наукових заходах.

Звіти про конференції, організовані відділом, публікувалися у фахових журналах та електронних ЗМІ.

Співробітники відділу брали активну участь:

у роботі спеціалізованих вчених рад, зокрема Д 26.161.01 (Н.П. Поліщук), Д 26.161.02 (С.Л. Йосипенко, Н.П. Поліщук), Д 26.161.03 (В.Д. Литвинов) в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ, Д 26.001.43 (С.Л. Йосипенко), Д.26.001.19 (В.Д. Литвинов) у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка;

у роботі редколегій журналів «Sententiae» (SCOPUS), фахових з філософії: «Вісник КНУТШ. Серія філософії», «Мандрівець», «Київська академія», науково-популярного «Наука і суспільство»; Н.Г.Філіпенко є головним редактором журналу «Христианская мысль», О.Б. Киричок – головним редактором журналу «Філософські ідеї в культурі Київської Русі»;

у роботі міжнародного проекту видавництва «Дух і Літера» підготовки української версії «Європейський словник філософій» (С.Л. Йосипенко, О.Б. Киричок, В.П. Волковський);

у роботі експертної ради програми «Сковорода» при посольстві Франції в Україні (С.Л. Йосипенко), наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження» (О.С. Забужко), наглядової Ради Видавничого Дому «Комора» (О.С. Забужко);

у роботі благодійних фондів «Діти Надії» (І.В. Валявко) та «Карітас» (В.П. Волковський), зокрема разом з БФ «Карітас» у 2017 р. організували і провели Літню філософсько-психологічну школу.

Співробітники відділу читали публічні лекції, популяризували напрацювання відділу у засобах масової інформації та соціальних мережах, зокрема у межах проектів «Дні науки» Ради молодих учених НАНУ, «Ідеаліст-медіа» та ін. (тексти, відеозаписи чи посилання на заходи містяться на сторінці Інституту в Facebook).

За результатами досліджень відділу були підготовлені аналітичні записки «Становлення модерної філософської думки в Україні: європейські виклики та національний контекст» (Міністерство культури України, 2015) та «Трансформація розуміння людини в українській філософській думці XI - XVIII ст.» (Комітет з питань культури і духовності ВРУ, 2016).

         Найвагоміші результати фундаментальних досліджень відділу історії філософії України:

2013 рік. Описані способи філософування у пам’ятках української думки княжої доби та періоду бароко, уточнені особливості становлення способів і традицій філософування в українській думці зазначених періодів, доповнена і скоригована фактологічна база й концептуальні підходи сучасної історико-філософської науки і, таким чином, інтелектуальна історія України зазначеного періоду була вписана у загальноєвропейський контекст розвитку філософського знання та його інституювання в освіті.

2014 рік. Описані й проаналізовані особливості становлення й інституювання в Україні філософії модерного типу, зокрема на підставі аналізу таких феноменів модерної філософської думки як національні та шкільні філософські традиції. Запропоновано оригінальні методологічні розробки для оцінки внеску окреслених напрямів та способів філософування у осмислення проблем модернізації інтелектуального, культурного та політичного життя України. Доведено, що інтелектуальне життя України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. відбувається в одному ритмі з європейською думкою, зокрема вже з середини ХІХ ст. в українофільстві, а згодом у інших течіях, а також у викладанні філософії, відбувається становлення модерного суспільно-політичного та філософсько-історичного дискурсу.

2015 рік. Встановлено, що вже з 1920-х років в Україні можна констатувати рефлексії не лише проблем модернізації, а й осмислення ситуації Модерну та його специфіки стосовно інших епох, а в післявоєнний період – і рефлексії над причинами політичної та культурної поразки «українського проекту» і вироблення власної версії «постколоніальної» ідеології. Здійснено аналіз розгляду проблем війни і миру українськими мислителями середньовічного та ранньомодерного періоду.

2016 рік. Описана специфіка схоластичного способу філософування, його різновидів і течій, зокрема ранньомодерної схоластики, на основі чого класифіковано течії, на які орієнтувалися автори філософських курсів Києво-Могилянської академії. Здійснено аналіз становлення філософських ідей Нового часу в академічних філософських курсах і визначено особливості бачення антропологічної проблематики  українськими авторами середньовічної і ранньомодерної доби, а також його подальший вплив на рецепцію філософської антропології у Новий час. Запропоновано низку досліджень в галузі історії понять в інтелектуальній історії України, які підсумовані в дослідженні зв’язку української мови та національної філософської традиції.

2017 рік. Встановлені конкретні способи розв’язання проблем, які ставить перед філософською думкою України ХІХ – початку ХХ ст. модернізація, зокрема становлення модерних націй та ідентичностей сучасного типу. Запропоновані способи оцінки місця й ролі окремих елементів ідентичності та «іншості», які використовувались у межах вказаних розв’язань, а також способи оцінки цих елементів у контексті сучасних проблем ідентичності. Встановлено зв’язок проблематики ідентичності з творчим шляхом представників філософської думки України ХІХ – першої половини ХХ ст. а також роль національної ідентифікації як чинника становлення національних філософських традицій.