Основні відомості про підрозділ

Відділ сучасної зарубіжної філософії був створений в листопаді 1968 р. (кер. д.філос.н., проф. Аветисян А.А.). Від часів заснування у відділі працювали науковці, які згодом стали докторами наук і видатними фахівцями в осмисленні тенденцій західної і світової філософії. В першу чергу слід згадати Н.Поліщук, Є.Причерія, В.Танчера, В.Ляха. пізніше у відділ прийшли О.Соболь, Я.Любивий, Б.Головко, Л.Ситніченко, К.Райда, А.Єрмоленко. Незважаючи на те, що на відділ у першу чергу покладали завдання критики буржуазної філософії, високий науковий потенціал співробітників давав змогу не опускатися до огульної критики, а робити її змістовною, з посиланням на першоджерела. Для прикладу можна навести  індивідуальні праці співробітників відділу, які свого часу визнавалися як такі, що мали значення для ознайомлення зі здобутками західної філософії. Це монографії Є. Причепія «Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля» (1971), В. Ляха «Критика інтуїтивізму сучасної буржуазної філософії» (1975), О. Соболь «Критика філософських концепцій американської «культурної антропології» (1978), Я.Любивого «Критичний аналіз філософії культури Томаса Еліота» (1982), А.Єрмоленка, К. Райди «Перетворені форми соціальної реальності» (1987) та ін.

З часом  «критики задля критики» ставало дедалі менше, а в публікаціях віддавали належне тому, що було зроблено в зарубіжній філософії. Як приклад можна назвати монографії Н. Поліщук «Плюралізм і сучасна буржуазна філософія: Світоглядний аспект» (1985), В. Ляха «Рационализм и иррационализм в современной буржуазной соци-альной философии» (1986), Л. Ситніченко «Человеческое общение в интерпретации современной западной философии» (1990), працю С. Кошарного «Біля джерел філософської герменевтики (В. Дильтей і Е. Гуссерль)» (1992) та ін. Після здобуття Україною незалежності відділ отримав назву «Відділ історії зарубіжної філософії» виходячи з того, що слід розширювати тематику історико-філософських досліджень. У відділі з'явилися два сектори: сектор англо-американської філософії (кер. В. Лях) і сектор західноєвропейської філософії (кер. А Гордієнко). В цей час виходять такі праці: «История философии и культура» (за ред. А. Гордієнка, К., 1991), «Социальная перспектива (филос.-методол. анализ современ. зарубеж. концепций)» (за ред. А Гордієнка, К., 1992), «Реконструкція світоглядних парадигм (нові тенденції в західній філософії)» (за ред. В. Ляха, К., 1995).

В середині 1990-х років були підготовлені і видані дві збірки перекладів, в одній з яких були репрезентовані течії і напрямки західної філософії, а в іншій – праці філософів соціального спрямування. Відповідно, 1996 року вийшли друком «Сучасна зарубіжна філософія: течії і напрями: Хрестоматія» (упоряд. В. Лях, В. Пазенок, К., 1996), а також «Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія» (упоряд. В. Лях, К., 1996). Також одним із перших у вітчизняній філософській літературі осмислень комунікативного повороту в сучасній філософії стала праця Л. Ситніченко «Першоджерела комунікативної філософії» (К., 1996), в якій побачили світ україномовні переклади творів К.-0. Апеля, О.Ф. Больнова, М. Бубера, Ю. Габермаса, М. Риделя, К. Ясперса.

Отже, ця робота, пов'язана з перекладами праць західних філософів світового рівня, є важливою частиною здобутків відділу історії зарубіжної філософії. Зрозуміло, що саме такий вибір матеріалу для досліджень, осмислення і критичний аналіз порушених у зарубіжній філософії проблем дав співробітникам відділу змогу видавати монографії високого теоретичного рівня.

З 1996 по 1999 рік відділ історії зарубіжної філософії очолював член-кореспондент НАН України В. Пазенок, який підтримав характерну для співробітників відділу тенденцію щодо осмислення та аналізу праць західних дослідників у контексті проблем і викликів сьогодення. В цей період були підготовлені і вийшли друком такі колективні монографії: «Історія філософії: досвід теоретичної саморофлексії» (за ред. В. Пазенка, В. Ляха, вип. 1, К., 1998), «Суспільство на порозі XXI століття: філософське осмислення плинного світу» (за ред. В. Пазенка, К., 1999), «Феноменологія буття людини: сучасна західноєвропейська філософська рефлексія» (за ред. В. Ляха, К., 1999), «Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи» (за ред. В. Пазенка, К., 2001).

З 1999 року і до сьогодні відділ очолює д-р філос. наук, проф. В. Лях. Під його керівництвом було виконано низку актуальних історико-філософських тем. На їх основі опубліковано колективні та індивідуальні монографії, зокрема, такі: «Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії» (відп. ред. В.Лях, К., 2001), «Свобода: сучасні виміри та альтернативи» (відп. ред. В.Пазенок, В.Лях, К., 2004), «Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі» (відп. ред. В. Лях, К., 2009), «Філософські дискурси раціональності» (відп. ред. В. Лях, К., 2010), «Ціннісні орієнтації сучасного інформаційного суспільства» (відп. ред. В. Пазенок, В. Лях, К., 2013); «Обґрунтування цінностей: сучасні філософські дискурси» (відп. ред. В. Лях, К., 2016), «Соціокультурні та теоретичні засади філософії постмодерну» (відп. ред. В. Лях, К., 2017). Також було видано низку індивідуальних монографій: К. Райда «Історико-філософське дослідження постекзистенцалістського мислення» (1998), О. Йосипенко «Від мови філософії до філософії мови. Проблема мови у французькій філософії другої половини XX – початку XXI століть» (К., 2012), С. Шевченко «Автентичність людського буття у філософії екзистенціалізму» (К., 2012), Шевченко С. «Християнська теологія та екзистенціалізм» (К., 2016).

У 2006 році при відділі за ініціативою В. Ляха було створено сектор історії східної філософії, який очолив канд. філос. наук О. Ярош. Науковці сектору, будучи обізнаними зі східними мовами (санскрит, японська, китайська, палі, іврит та деякі інші), започаткували на професійних засадах вивчення головних напрямків стародавньої, середньовічної та новітньої східної філософії. Нині до складу сектору належать шість наукових співробітників, які встановили контакти зі своїми зарубіжними колегами. На базі сектору регулярно семінари дослідників східних філософій, ведеться підготовка аспірантів та здобувачів. Проблемне поле досліджень сектору охоплює основні філософські традиції Сходу, починаючи від давньоіндійської філософії й закінчуючи сучасними філософськими течіями у країнах Сходу. Тематика досліджень сектору включає проблематику визначення змісту, характеру й особливостей розвитку філософії на Сході; вивчення онтологічних, гносеологічних, антропологічних та етичних аспектів східних філософій; дослідження контактів і діалогу між філософськими традиціями Сходу і Заходу.

За час існування сектору співробітниками підготовлено значну кількість публікацій у вигляді статей, збірників та колективних і індивідуальних монографій. Зокрема, видано дві індивідуальні монографії: Ю. Завгородній «Рецепція індійської філософії в Україні: 1840-ві – 1930-ті роки. Лінія Вед» (К., 2013); А. Стрєлкова «Буддизм: філософія порожнечі» (К., 2015), які стали підставою для захисту авторами докторських дисертацій.

Відділ займається виданням фахового з філософських дисциплін альманаху «Мультиверсум» (заснований у 1998 році, головний редактор В. Лях). З часу його заснування було видано більш як 150 випусків. Також співробітниками відділу К. Райдою і С. Шевченком 2013 року організовано видання болгарсько-українських спецвипусків філософського журналу «Ідеї», а 2014-го – видання українсько-чеських спецвипусків чеського часопису «Ауспіції». Співробітники відділу активно співпрацюють з видавництвами та науковими часописами («Філософська думка», «Практична філософія», «Філософські обрії» (Полтавського педагогічного держуніверситету), «Трибуна» (Товариства «Знання» України), «Нова парадигма», «Вища освіта України», «Психологія і суспільство», «Політика і час», «Наукові записки КУТЕП», Наукові записки Національного університету "Острозька академія"»).

Відділ має наукові контакти із зарубіжними науковими установами. Плідними та багаторічними є зв'язки з філософськими факультетами провідних університетів Німеччини – Рурського та Тюбінгенського. Саме там перебувала на науковому стажуванні Л. Ситніченко, яка стала як перекладачем, так і науковим редактором перекладів праць таких провідних німецьких філософів, як О. Гьофе та Б. Вальденфельс. Важливим внеском до поглиблення німецько-українських філософських взаємин стали її виступи на методологічних семінарах та засіданнях кафедр політичної (м. Тюбінген) та практичної (м. Бохум) філософії, а також безпосередня та активна участь в організації виступів наших видатних німецьких колег в Україні. Особливого сенсу за умов сучасного інтересу німецьких інтелектуалів до суспільно-політичних та культурних процесів в Україні набуває співпраця нашої колеги з факультетом слов'янських мов університету м, Тюбінген. Плідними та багатогранними є зв'язки науковців відділу з науковими установами Франції. Зокрема, О.Йосипенко неодноразово стажувалася за стипендією Дидро у Домі наук про людину та в Національному центрі книги у Парижі.

Подальший розвиток історико-філософської тематики відділ вбачає в розширенні кола проблем, які потребують розгляду в контексті їх еволюції, парадигмальних змін та трансформацій, розширенні міжнародних контактів, виходу публікацій на міжнародну арену. Для цього вже існують певні передумови.

Співробітники та аспіранти/докторанти Кількість
Завідувач 2
Заступник(и) завідувача -
Головні н.с. -
Провідні н.с. 2
Старші н.с. 6
Н.с. 3
Молодші н.с. 2
Головні конструктори / інженери /технологи -
Провідні конструктори / інженери /технологи -
Всього наукових працівників (за винятком докторантів та аспірантів) 15
Сумісники всього 2
у % до загальної кількості співробітників 13,3%
Докторанти -
Аспіранти 8
Техніки /допоміжний персонал -
На громадських засадах (в т.ч. працівники, що перебувають у довгостроковому стажуванні за кордоном тощо) -