Результати роботи підрозділу

За звітний період співробітники відділу брали активну участь у наданні  науково-консультативних послуг та передачі знань. Це здійснювалося у формі організації та модеруванні роботи конференцій і круглих столів (М.В.Попович, В.Й.Омельянчик, А.А.Васильченко) викладання нормативних курсів і спецкурсів в різних навчальних закладах України (Гардашук Т.В., Кузнєцов В.І., Лук’янець В.С., Вяткіна Н.Б., Васильченко А.А., Навроцький В.В.), наданні наукових експертиз, фахових коментарів, участі в роботі редакційних колегій (Лук’янець В.С., Гардашук Т.В., Навроцький В.В., Васильченко А.А.), опонуванні дисертацій, підготовці відгуків на автореферати дисертацій, а також в участі в різноманітних проектах і програмах, наукових товариствах і громадських об’єднаннях.

Академік НАН України М.В.Попович був співорганізатором і учасником зустрічі французького філософа і соціолога Олів’є Монжена, автора книги «Виклики скептицизму» з українськими філософами  (2013 р.).

Відділ виконував організаційно-наукову роботу з підготовки та проведення низки Українсько-французьких конференцій і круглих столів (2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рр.), зокрема: «Відповідальність інтелектуалів: політичний словник (політична філософія Венсана Декомба)» (2013 р.),  «Україна та ЄС з огляду на виклики фінансової кризи: проблеми, стратегії, політико-соціальні наслідки" (2013 р.), «Сучасна соціал-демократія: проблеми та перспективи (ЄС та Україна)» (2013 р.), «Виміри Європи та українська криза» (2014 р.),  «Спадщина просвітництва та ліберальна демократія» (2017 р.)

Науковці відділу брали участь у міжнародному дослідницькому проекті «Логіко-методологічний аналіз мови науки і проблема представлення знання» в межах міжнародного співробітництва між НАН України та Сибірським відділенням РАН (2013–2014 рр.).

Виконувався дослідницький проект «Нанотехнології і наноетика: проблеми і перспективи» за програмою академічних обмінів уряду Німеччини DAAD в Інституту оцінки технологій та системного аналізу  Технологічного інституту Карлсруе (ITAS/KIT) (2013 р.).

Науковці виступали  співвиконавцями проекту «Експертні товариства України та Білорусі в системі соціального менеджменту: теоретико-методологічний, й інституціональний аспекти» за фінансової підтримки Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (Державний фонд фундаментальних досліджень).

Співробітники відділу (Т.В. Гардашук, В.С. Лук’янець)  готували експертні висновки на статті за запитами НАН України інших інститутів та органів державної влади.

А.А.Васильченко був науковим редактором перекладу книжки Майкла Лакса «Метафізика: сучасний вступний курс» (видавництво Дух і Літера, 2015), рецензент у наукових журналах Axiomathes, Sententiae, Філософська Думка.

Також науковці виступали співмодераторами   Всеукраїнського наукового семінару «Аристотель і аристотелізм: 2400 років по тому» (2016 р.),  модераторами круглого столу «Українська філософська термінологія в контексті проблем перекладу» (2016 р.) та наукової дискусії-презентації «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей» в межах всеукраїнської філософської програми на честь міжнародного дня філософії (2016 р.).

Всього за звітний період з ініціативи та за участю співробітників відділу було організовано й проведено:  9 круглих столів,  у тому числі – 5 україно-французьких; одну україно-французьку конференцію та 1 зустріч на міжнародному рівні. Всього співробітники відділу взяли участь у 163  міжнародних та загальноукраїнських  науково-практичних конференціях, круглих столах, семінарах тощо.

Найвагоміші результати фундаментальних досліджень відділу логіки та методології науки:

2013 р.: Опрацьовано літературу та розширено емпіричну базу для дослідження за темою «Європейські цінності: глибинні семантичні структури».  В рамках НДР «Сучасна індустрія наукових знань та її вплив на гуманітарну сферу» з’ясовано, що гуманітаристика XXI століття по-новому осмислює становище людини в умовах сучасних нано-біо-гено-нейро-інфо-комп’ютерно-медійних перетворень, які створюють виклики для людського буття в усій його тотальності; переглянуті уявлення про світ, людину та про фактори, що визначають нинішні епохальні зміни гуманітарної сфери. В рамках НДР «Антропосфера: сучасні інтерпретації» проаналізовано інтерпретації феномена антропосфери як «людського світу»; показано полісемантизм  понять «природа» та «культура» в умовах викликів сучасності.

2014 р.: Розширено зміст поняття “аналітична філософія” в такий спосіб, що дозволяє, з одного боку,  зберегти раціоналізм європейської філософської традиції і завоювання логіко-семантичного аналізу мови науки, з іншого, – максимально  використати ці здобутки в гуманітарній сфері. Основою для такого аналізу залишається аналітична філософія як сфера пізнання, що широко використовує сучасну (символічну) логіку і здобутки метаматематики, але при потребі автори досить вільно апелюють до інтуїції і до будь-якого емпіричного матеріалу, котрий можна використати для доказу чи аргументації. На основі аналізу особливостей новітніх науково-технологічних революцій показані зміни методології науки, розширення проблемного поля науки, визначені екзистенціальні занепокоєння та футуро-стреси. Розглянуто концепт антропосфери в контексті фундаментальних опозицій «природа-людина» та «природа-культура», інноваційного технологічного розвитку, біомедичних практик і утопічних проектів. Особлива увага приділена еволюції уявлень про антропосферу у соціокультурних, соціально-політичних та соціально-антропологічних вимірах.

2015 р.: Показано, що наука постіндустріальної, «меганаука», піддає планетарну цивілізацію глобальним перетворенням, кидаючи виклики сучасній гуманітарії, філософії науки, філософській антропології. Доведено, що сучасні системні антропологічні та екологічні кризи  актуалізують звернення до феномену життя та філософські рефлексії над ним. Життя постає як наскрізний вимір усіх без винятку природних та соціальних утворень і явищ.

2016 р.: Проаналізовано поняття обґрунтування, вихід якого на передній план в зумовлений  практичним поворотом у сучасній логіці. Його застосування є ефективним саме для міркувань із потенційно спростовними висновками; з’ясовано, що для обґрунтування тверджень, які входять у такі міркування, слід спиратися не на поняття переконання, а на поняття прийняття. Структура модальної семантики передбачає розмаїття можливих світів, певним чином пов’язаних із актуальним світом як взірцем і відтворює аристотелівську концепцію омонімії сущого. Здійснено аналіз синтетичної біології як напряму міждисциплінарних досліджень, пов'язаний з конструюванням живих систем. Окреслені гносеологічні, метафізичні, етичні, правові та безпекові питання, пов’язані з розвитком  SynBio критерії демаркації між природними і «штучними» живими об’єктами).

2017 р.: Показано, що застосування у сучасній логіці аргументаційних формалізмів призвело до змін у розумінні логічного доведення: Розроблена логіка проективної інтенційності, яка надає можливість максимально переорієнтувати ресурси модальних логік і семантики можливих світів на задачу дослідження та формалізації схем первинного мислення. Розглянуті підходи до дослідження та осмислення феномену життя в умовах стрімкого розвитку та впровадження в практику новітніх наук і технологій, які створюють безпрецедентні можливості трансформації живої природи. На прикладі «аматорської науки про життя» (DIYBio) (частиною якої є біомистецтво і біохакерство) показано, що сучасні наукові практики вийшли за межі класичних уявлень про науку, про моделі проведення наукових досліджень, отримання знань та їх впровадження в практику, про суб’єктів  наукової діяльності. Розвиток і поширення DIYbio ставить суспільство перед новими викликами і потребує нових підходів до досліджень  в галузі філософії, методології та етики науки.