Основні відомості про підрозділ

Відділ cоціальної філософії Інституту філософії організовано 1992 р. (наказом № 1 від 02.01.1992 р.) замість відділу філософських проблем суспільно-історичних процесів. Секторами цього відділу стали: сектор філософських проблем громадянського суспільства; філософії історії; філософії та соціології етносу і нації. Завідувачем відділу і сектору філософських проблем громадянського суспільства було призначено д-ра філос. н., професора Миколу  Миколайовича Мокляка, завідувачами секторів відповідно стали: д-р філос. наук, професор Ііван Васильович Бойченко, канд. філос.наук, старший науковий співробітник Борис Васильович Попов. Своєю чергою відділ філософських проблем суспільно-історичних процесів був спадкоємцем відділу історичного матеріалізму, одного із базових відділів з моменту створення Інституту Постановою Ради Міністрів УРСР 6 листопада 1946 р. Тривалий час цим відділом керував член-кор. НАН УРСР Володимир Ілліч Куценко. Співробітники відділу розробляли такі теми: «Громадянське суспільство і правова держава в Україні: проблеми та перспективи становлення» (керівник М.М.Мокляк); «Етнонаціональні сенси перехідної доби» (керівник Б.В.Попов).

2002 р. завідувачем відділу соціальної філософії обрано д-ра філос. наук  Анатолія Миколайовича Єрмоленка. Протягом останнього десятиріччя співробітники відділу виконували такі планові теми: «Ціннісні та інституційні форми соціальної інтеґрації» (керівник А.М.Єрмоленко); «Ціннісно-нормативне обґрунтування соціальних теорій» (керівник А.М.Єрмоленко), а також  позапланові: «Ціннісні орієнтації моделей соціально-економічного розвитку України» (керівник А.М.Єрмоленко),  в межах проекту «Проблеми і перспективи соціально-економічного та політико-правового розвитку України» виконувалась тема «Трансформація соціальних інститутів та процедурні форми їх леґітимації» (керівник А.М.Єрмоленко). Актуальність цих досліджень пов’язана зі зміною парадигм у сучасному світі відповідно до переходу до нових суспільно-економічних та політичних формоутворень. Дослідження спрямовані на ціннісно-нормативне обґрунтування соціальної теорії за умов модернізації та ґлобалізації українського суспільства. Результатами дослідження є визначення методологічно-теоретичного інструментарію вивчення сучасного українського суспільства, подальші можливості становлення його демократичних інституцій.

Наступна тема «Соціальна відповідальність як ціннісно-нормативна вимога інституціалізації сучасного суспільства» (керівник А.М.Єрмоленко) спрямована на дослідження однієї з ключових проблем сучасної соціальної філософії, етики, політичної та економічної теорій. Це поняття досліджується у вузьковому аспекті, яким позначається насамперед відповідальність бізнесу, компаній і господарства в цілому перед суспільством і забезпечується подоланням орієнтації економіки тільки на економічні категорії. Йдеться тут насамперед про корпоративну соціальну відповідальність компаній, бізнесу, господарства в цілому. Соціальна відповідальність тематизується і в широкому аспекті, який передбачає дослідження відповідальністі соціальних акторів у системах сучасного суспільства, таких як політика, економіка, наука, техніка тощо перед суспільством, відповідно до його цінностей, моральних та правових норм. Тому соціальна відповідальність у цьому сенсі – складна узагальнувальна морально-правова, філософсько-практична та етико-психологічна категорія, яка досліджується і застосовується багатьма науками. Вона постає як моральна, політична, юридична, суспільна, громадянська, професійна та ін. види відповідальності, що узагальнюється поняттям «соціальна відповідальність».

Теми «Соціально-філософські проблеми консолідації українського суспільства в умовах модернізації» (керівник А.М.Єрмоленко) та «Соціально-філософські проблеми модернізації українського суспільства з перспективи європейських цінностей» (керівник А.М.Єрмоленко) спрямовані на дослідження модернізаційних та консолідаційних процесів українського суспільства, а також інтеґрації до європейського інституційного простору. Показана супере­чливість цього процесу, що потребує зміни ціннісних орєнтацій, які забезпечували б соціальну інтеґрацію та консолідацію суспільства, леґітимацію відповідних інституційних перетворень. Наголошено, що базовими цінностями сучасного демократичного суспільства є так звані основні цінності, а саме: «свобода», «справедливість» і «солідарність». Об’єднувальним чинником цих цінностей є цінність «відповідальності».

Головні публікації відділу: Єрмоленко Анатолій. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування  природи. Монографія. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.

Ціннісно-нормативне обґрунтування соціальних теорій. – К.: Наукова думка, 2013 (Відпов.ред.Анатолій Єрмоленко).

Lazorenko, Olena. Women`s SMEs in Different National Contexts // Innovative SMEs by Gender and Age Around the Mare Balticum, –  Hansea Parliament & the Baltic Sea Academy, Hamburg, 2014.

Шамрай В. В. Модерне суспільство: від ліберальної і тоталітарної утопій до мережної соціальності. – Київ: Дух і літера, 2015. – 320 с.

Соціальна відповідальність як основна цінність інституціалізації сучасного суспільства. – К.: Наукова думка, 2016 (Відп.ред.Анатолій Єрмоленко).