Основні відомості про підрозділ

Згідно схваленого Президією НАНУ з 26 червня 1991 року  Положення було створено в структурі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України діючого на автономних засадах Відділення релігієзнавства, яке має своє фінансування, свою Вчену Раду на правах інститутських, свій штат працюючих тощо. На той час штат його налічував тоді 35 наукових співробітників. Діяло три відділи (філософії релігії, історії релігії та соціології релігії). Потім додалася ще науково-дослідницька група з ісламознавства. З роками фінасування ВР постійно зменшувалося, а відтак приходилося не лише скорочувати штат працюючих, а й ущільнювати відділи. В останній десятирічці мали відділи філософії релігій та історії релігії і практичного релігієзнавства. НДГ з ісламознавства взагалі скоротили. Через відсутність коштів на проведення репрезентативних соціологічних досліджень релігійності було ліквідовано й відділ соціології релігії. Зрозуміло, що все це звужувало тематично  дослідження природи, історії і конфесійного  різноманіття релігійного життя України і світу, державно-церковні і міжконфесійні відносини.

      Проблему вирішували двома шляхами.

         Перший – утворенням в 1993 році на базі Відділення  Української Асоціації релігієзнавців і спеціалізації кожного із її 18 обласних осередків на дослідження однієї із релігієзнавчих проблем (Львів – історія релігії в Україні, Тернопіль – релігія і нація, Чернівці – релігія і соціум, Запоріжжя – міжконфесійні відносини, Хмельницький – специфіка релігійного життя регіонів тощо). Обласні осередки раз в 2-3 роки проводять тематичні конференції із видруком їх матеріалів.

         Другий шлях –  утворенням навколо кожного із   тематично спеціалізованих науковців Відділення окремих творчих груп із залученням до них вузівських викладачів-релігієзнавців  зі всієї України. Так маємо групи філософів релігії, дослідників-православників, католиків,  ново-релігійників та ін.

Штат свій ми поповнили ще введенням одиниць почесних наукових спіробітників Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ. Щороку так ми поповнюємося  двома почесними – з України й із  закордоння.  Нині маємо таких вже 13.  В штат ввели ще двох безоплатних  наукових  співробітників.

До 2016 року у Відділенні працювало два відділи – філософії релігії та історії релігії і практичного релігієзнавства. Разом працюючих співробітників було 21. Після увільнення згідно із розпорядженням Президії Академії наук сумісників у Відділенні лишилося 15 працюючих науковців. Відтак уже не могло працювати навіть два відділи (бо ж у відділах має бути щонайменше 10 працівників). То ж починаючи з травня 2016 року відбулося об’єднання двох відділів в один – філософії та історії релігії.

Протягом звітного періоду у Відділенні релігієзнавства виконувалися такі планові теми:

  • «Інституціалізаційні процеси в сучасних релігіях: загальні закономірності та особливості українського контексту» (2012 – 2014 р.р.). Науковий керівник проф. Л. Филипович.
  •  «Релігійний фактор в духовно-культурному просторі сучасної України»  (2012 – 2014 рр.). Науковий керівник проф. А. Колодний.
  •  «Трансформація функцій релігійних інституцій в процесах суспільних перетворень України»(2015 – 2016 р.р.). Науковий керівник проф. Л. Филипович\
  • Релігійний феномен у змінах його структурних складових і перспективах десакралізації» (2015 – 2017 р.р.). Науковий керівник проф. А. Колодний.

 

В рамках виконання планових тем НДР Відділенням релігієзнавства ІФ НАНУ разом з Українською Асоціацією релігієзнавців за період з 2013 по 2017 р.р. були підготовлені та опубліковані наступні видання: Релігія і Церква в історії української діаспори За ред. А.Колодного. 9-й том десятитомника «Історія релігії в  Україні». – К., 2013. – 905 стор. (65,5 д.а.). (Цим завершено роботу над 10-титомником  «Історія релігії в Україні». 10-й видруковано в 2003 році); Релігієзнавча думка України другого тисячоліття. За ред. В.Климова і А.Колодного.1-ша книга   двохтомника «Релігієзнавство України». – К., 2013. -  438 стор. (30,7 д.а.).    Філософія релігії в Україні. За ред. О.Горкуші і А.Колодного. Науковий збірник. – К.,2013. Україна і Ватикан: до і після другого Ватиканського собору. За ред. Л.Филипович і П.Яроцького. Четверта книга циклу  «Україна-Ватикан». – К., 2013. - 503 стор. (32 д.а.). «Історія релігії в Україні». Двадцять другий випуск циклу. – У 2-х книгах. -К., 2013. (1 кн. 836 стор. -47,6 д.а.; 2 кн. 637 стор. – 42,6 д.а.).     «Авраамістичні релігії в Україні: історія, етнокультурні взаємовпливи і міжконфесійні взаємини». Наук. збірник. – Галич-Київ, 2013.  Релігія і Церква в новітній історії України. Наук. збірник. – Київ-Полтава, 2013;  Майдан і Церква:хроніка подій та експертна оцінка. Науково-документальна монографія. За ред. Л.Филипович, О.Горкуші та В.Титаренко. –К., 2014. – 32 д.а.. Книга знайшла велику схвальну оцінку, в т.ч. й  українських церков. Презентувалася в Польщі і США, зокрема в Нью-Йорку у представництві України в ООН, на «Голосі Америки»; (В. Шевченко. Православно-католицька полеміка та унійні тенденції в Руси-Україні. – К., 2014. - 43 д.а.; А.Колодный. Церковь Исуса Христа Святых последних дней. – Полтава, 2014. – 7,5 п.л.); Шевченко-Християнство-Україна.- К., 2014. – 15,3 д.а.; «Русский мир» патріарха Кирила не для України. - К., 2014. – 22,5д.а.; Історія релігії в Україні. У 2-х кн. -Львів, 2014.– 84,9 д.а.;  Українське Православ’я у контексті вітчизняної історії та суспільних трансформацій. – К.-Тернопіль, 2014. – 28,1д.а.; Релігія та освіта: сучасний та історичний контекст взаємовідносин.- К., 2014. – 8,83 д.а.; Авраамічні релігії в Україні: інкультураційні взаємовпливи та міжконфесійні взаємини. – К.-Галич, 2014.- 14,2 д.а.; Роль експертних товариств у сфері політики, охорони довкілля, культури та релігійного життя в Україні та Білорусі. – К., 2014. - 6,5 д.а.; Роль организации в общественном пространстве Белоруси и Украины: формирование механизмов партнерства. – Вильнюс, 2014; .упорядковані і видрукувані за науковою редакцією А.Колодного  вибрані твори богослова-релігієзнавця Івана Ортинського «Християнство в його виявах і сьогочасних проблемах». - К., 2014. – 905 стор.; «Релігія в структурі суспільної свідомості» (Київ,  2015)  та «Інституалізаційні процеси в сучасних релігіях» ( Київ2015), Климов В.В. «Відношення між наукою і релігією як індикатор духовного поступу» (Київ, 2015, Компанієць Л.В.  «Ідея реінкарнації у світовій культурі» (Київ, 2015, 18,2 д.а.); «Україна-Ватикан:християнство в контексті його включення в різноманіття сфер суспільного буття» (Київ, 24,5д.а.); «Християнська  традиція Київської Русі» (К.-Луцьк, 2015, 23,8), «Держава і Церква в новітній історії України» (К.-Полтава, 2015, 26,5), «Українська Греко-Католицька Церква в контексті вітчизняної історії та сучасних суспільних реалій» (К.-Тернопіль, 2016  28,2 д.а.), «Авраамістичні релігії в Україні: проблеми свободи совісті та віросповідань в контексті різноманітних чинників сфери суспільного буття» (К.-Галич, 2016, 29,7 д.а.), «Історія релігії в Україні» (у двох томах. – К.-Львів, 2016 97,2 д.а.), індивідуальні монографії зав. відділом Людмили Филипович «Культура релігійного життя» К., 2016 (33,95 д.а.), керівника Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ Анатолія Колодного «Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників» К., 2017(43 д.а.), Алли Арістової «Феномен релігійної девіації: теоретичні нариси» К., 2017(10,6 д.а.) та Віти Титаренко «Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи» К., 2017(18,83 д.а.); значимі практично брошури проф. Олександра Сагана  «Право віруючих на зміну підлеглості» К., 2016 та «Єдина Помісна Православна Церква в Україні: суспільний запит та необхідність конституювання» К., 2017.